- пропотілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до пропотіти 1), 2). || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пропотілий
Смотреть что такое "пропотілий" в других словарях:
пропотілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
